Новели Кодексу України з процедур банкрутства

Минулого року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною радою України від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

Однак майже рівно через два роки після його прийняття, 17 жовтня 2020 року набули чинності досить важливі зміни, внесені до Кодексу, які ми розглянемо далі.

Серед основних змін нової редакції доцільно виділити наступні:

1) мораторій на банкрутство бюджетних установ, тобто не допускаються провадження у справах про банкрутство боржників - казенних підприємств та бюджетних установ, а також санація таких боржників до відкриття провадження у справі про банкрутство.

2) нові правила визначення арбітражного керуючого: відтепер кандидатура визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Але оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система зараз не функціонує, Кодекс передбачає тимчасові правила визначення арбітражного керуючого.

Відтепер заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого. До заяви кредитора повинна бути додана також заява арбітражного керуючого про участь у справі.

3) встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19:

• збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно в режимі відеоконференції або шляхом опитування, за умови забезпечення належної ідентифікації та перевірки повноважень представників кредиторів;
• арбітражний керуючий звільняється від відповідальності за невчинення дій, передбачених Кодексом, якщо вони не можуть бути вчинені в умовах карантину. Обов’язковою умовою звільнення арбітражного керуючого від відповідальності є  доведення останнім того, що такі дії дійсно не можуть бути вчинені в умовах карантину, а також повідомлення про це комітету кредиторів і заставних кредиторів;
• продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство, звернення у межах провадження у справі про банкрутство про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Крім того, на період дії карантину та протягом 90 днів з дня скасування карантину:

• не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року;
• продовжується місячний строк на обов’язкове звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство, якщо боржник доведе, що неможливість дотримання місячного строку на звернення із такою заявою була спричинена саме поширенням COVID-19 та/або заходами боротьби з поширенням цієї хвороби;
• комітет кредиторів та забезпечений кредитор (щодо майна, яке є предметом забезпечення) мають право прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника. У разі прийняття такого рішення витрати щодо збереження та утримання майна банкрута і всі ризики щодо втрати майна або зменшення його вартості несуть кредитори, які прийняли таке рішення;
• зупиняється нарахування відсотків на зобов'язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов'язань не нараховуються. Прострочені зобов'язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.